ЯСТРУБИНИЙ

ЯСТРУБИ́НИЙ, а, е.

Прикм. до я́струб;

// Такий, як у яструба, власт. яструбові.

На восковому обличчі хворобливо горіли очі та виступав великий яструбиний ніс (Ю. Збанацький);

Денис впився в командира роти своїм упертим яструбиним поглядом (О. Гончар);

Яструбиним зором дивиться мати на свого сина (М. Чабанівський).

яструби́ний

[йаструбини^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

[lastnibynyi]

прикм.

jastrzębi