ЯСТРУБ

Я́СТРУБ, а, ч.

Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу; коструб.

Високо над аулом плавали два яструби (О. Десняк);

Валерій помітив яструба, що завмер у повітрі над берегом (О. Ільченко);

Мов чайка, над гніздом якої закружляв яструб, Ольга Петрівна шукала засобів, щоб одгородити дітей од лиха (М. Олійник);

* Образно. Зламати крила яструба – навік! Розсікти навпіл голову криваву! Устав з мечем ратай і робітник За нашу долю і за нашу славу! (М. Рильський);

* У порівн. Розлючена чорна квочка, мов хижий яструб, налетіла на хлопчину (О. Донченко);

* Образно. * У порівн. Пролітають яструбами літаки в нічну погоду (М. Рудь).

Я́СТРУБ (хижий лісовий птах), КО́СТРУБ діал., КРАГУ́ЛЕЦЬ діал.; ПОЛОВИ́К діал. (різновид яструба). Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору й закружляв над полем (О. Донченко); Он крагулець метнувся (Дніпрова Чайка); Вгорі кружляв хижокрилий половик (Н. Кобринська).

я́струб

[йаструб]

-ба, м. (на) -б'і/-бов'і, мн. йаструби, йаструб'іy

два йаструби^е

[jastrub]

ч.

jastrząb зоол., перен.

орн.

hawk

політичний "яструб" — перен. political hawk

Шуліка, шульпіка, шуляк. каня, крагулець, кругав, рябець, див. коршун

【阳】 动 鹞

Каршак

коршак

Я́струб, -ба; -би, -бів

Hauk

Hök

Høg