ЯРІСТЬ

ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал., Я́РІСТЬ рідше, ЯР рідко. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); — Не злобою все має жити на світі! (М. Стельмах); Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар); Він ішов, весь переповнений люттю, котру не було на що вилити (Г. Хоткевич); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Не хотіла (Ганя) сперечатися з ним.. На упір не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (А. Крушельницький); Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (І. Франко). — Пор. 1. лють, непри́язнь.

ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше. На неї напала така лють, що сама себе не тямила (Лесь Мартович); (Агафія:) Відки у тебе така лютість на свою власну дитину? (І. Франко); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Приносив (син) кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська); Коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів). — Пор. гнів, 1. злість, несамови́тість.

Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко.

Те саме, що лють.

Турн з ярості дрижав і пінив (І. Котляревський);

Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів);

* Образно. Жаром, ярістю мотора Промчимося через сніг (А. Малишко);

// перен. Любовна пристрасть.

Ласухо моя до любовної ярості Ніяк не забуду очей твоїх карості (Л. Костенко).

моск. лють

лють, лютість, шал, шаленство, шаленість, несамовитість, сказ

я́рість

[йар'іс'т']

-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у

Я́рість:

— гнів [51,52]

Я́рість, я́рости, я́рості, я́рістю

Ilska, raseri

Sinne, raseri

Raseri, vrede

Шаленства