ЩЕЛЕПА

ЩЕ́ЛЕПА, и, ж.

1. Одна з двох лицьових кісток, у яких тримаються зуби.

О. Хведор закинув голову назад, підняв угору куценьку борідку і захихикав, показуючи усі щелепи і два рядки білих зубів (І. Нечуй-Левицький);

Андрій крутив головою, а говорити не міг: йому звернули щелепу (Григорій Тютюнник);

Деякий час всі мовчки працювали щелепами, пережовуючи не тільки їжу, але й збуджені промовою думки (Л. Дмитерко);

Обличчя його зробилось суворішим, щелепи міцно стиснуті (М. Трублаїні);

* Образно. Не знав Нур'ялі, з чого почати: з усіх кутків дивилися на нього злидні, шкірячи беззубі щелепи (З. Тулуб);

// Такий орган у тварин.

В Антарктиді виявлено незвичайну знахідку – частину щелепи крокодила, який жив там близько 200 мільйонів років тому (з газ.);

// Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах).

Складні рухи щелеп і хоботка з язичком дають змогу бджолі залежно від умов хлептати, злизувати або всмоктувати корм (з наук.-попул. літ.);

// Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи.

– Ой, люта ж я, люта! Бий мене, ой, бий же мене! – Та все підставляє йому щелепи (І. Нечуй-Левицький);

З привички чи із знервовання його ліва щелепа то корчилася, то знову розгладжувалася (Мирослав Ірчан);

Чорнява борідка пробивалася на щелепах (Ю. Яновський);

Грицько .. кинувсь і з усього маху вдарив кулаком Колодія у щелепи. Той відлетів од вікна кроків на п'ять і гепнув на землю (А. Головко).

2. Пластинка із вставними зубами; зубний протез.

Коли ми прибирали в розкішній спальні, засланій і завішаній награбованими килимами й картинами, я побачив у склянці з якоюсь водою штучну щелепу Вовчихи (Л. Смілянський).

3. спец. Деталь машини, механізму, інструмента тощо, призначена для закріплювання, захоплювання або подрібнювання чого-небудь.

Велике гранітне груддя .. попадало в щелепи великої дробарки, де й трощилося на дрібне каміння (Г. Коцюба);

Тишу зимового лісу прорізав гуркіт мотора. Дивовижна машина зі сталевими щелепами підходить до товстенної сосни і, трохи напружившись, легко валить велетенське дерево (з газ.);

Щелепа екскаватора вивертає землю на широку рухливу стрічку. Це гумовий конвеєр (із журн.).

Jaw, jowl; жарт. chaps, chops; анат. maxilla

верхня щелепа — upper jaw

нижня щелепа — lower jaw; (у тварин, риб) mandible

вставна щелепа — plate

[szczełepa]

ж.

szczęka анат.

ще́лепа

[шчеле^ипа]

-пи^е, д. і м. -п'і

【阴】

1) 颌, 颚

2) (带假牙托的) 一排假牙

Ще́лепа, -пи; -лепи, -леп і -лепів

Kjeve

Käke

Kæbe