ШИТИ

ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок.

1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.).

У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Марко Вовчок);

Набрала я додому роботи, сиджу та шию (І. Нечуй-Левицький);

– Нащо ти виключила [приймач]? – спитала Олена, переставши шити на машині (А. Головко);

// перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині.

Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Ю. Яновський).

2. що. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками.

Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (прислів'я);

Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний-очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (М. Коцюбинський);

Шиє ненька рукавиці сину (М. Терещенко);

– Що ж думаєте робити? – Поки що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (М. Стельмах).

3. Вишивати, розшивати чим-небудь.

Мати не знала. Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити – Не те вишиває (Т. Шевченко);

Настя шила й очей не підводила, їй здавалось, що вона вистеляє тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (І. Нечуй-Левицький);

Край калини шовком шиє Любая дівчина (С. Руданський);

// що, чим і без дод. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо.

[Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Леся Українка);

Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Панас Мирний).

4. що, розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось.

– І цей має [гроші], – обізвався один келейник [келійник], – бо часто шив одежу! О, цей любить чепуритись! (І. Нечуй-Левицький);

Шити в ательє.

5. що, спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом.

Шити журнал;

// Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін.

Шити шалівку.

(1) Шо́вком ши́ти:

а) виявляти лагідність;

б) бути розважливим.

◇ (2) Не ши́ти, не поро́ти – не мати життєвого досвіду.

– Так слухай, небого, ви ще молоді та дурні, вам у голові ще треньки-бреньки. Бо ви ще не шили, не пороли .. А я вже з усякої печі хліба пробував!.. (І. Чендей);

Поши́ти (рідше обу́ти) / пошива́ти (ши́ти) в ду́рні див. пошива́ти;

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) шо́вком ши́ти (гаптува́ти), зі сл. брехати, розповідати і т. ін. – дуже вправно, тонко, вміло.

Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє – хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок);

Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький) (І. Нечуй-Левицький);

– І малі ті паничі, а так собі розказує, та все попросту, .. мов шовком гаптує! (І. Нечуй-Левицький).

ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док.: ви́шити, ви́гаптувати, розши́ти, помере́жати, ви́мережати, помере́жити, ви́мережити, змере́жати, змере́жити. — Дочко моя, сядь у вишневому садочку та вишивай рушники! (І. Нечуй-Левицький); Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський); Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує (Т. Шевченко); На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Л. Первомайський); (Принцеса:) Візьміть моє червоне покривало, не день не два його я шовком шила (Леся Українка); А я свому миленькому сорочку мережу (коломийка); Мені треба сорочку вимережити (Ганна Барвінок); Ой засвіти, місяченьку, на межу, на межу, Най я свому миленькому сорочку змережу (пісня).

ШИ́ТИ (скріплювати, з'єднувати ниткою), СТІБА́ТИ (СТЬОБА́ТИ) розм.; СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила (княгиня). І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла (Оксана) край віконця і давай би то шити.. узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Г. Квітка-Основ'яненко); Заклавши шитво під голку, стала (Олена) строчити (А. Головко).

Ні пришити, ні прилатати.

Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову.

Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив.

Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід.

Шити та пороти, щоб більше було роботи.

Про невмілого ремісника, який що зробить, те й перерабляти мусить.

Шиє, поре — ниткам горе.

Про поганого кравця.

Шити та пороти, то багато роботи.

Про невмілого кравця, який що не зробить, те й мусить переробляти.

Як не умієш шити, то не пори.

Якщо не вмієш зробити, то не берись за діло.

Вистрочувати, вишивати, встрочувати, вшивати, гаптувати (вишивати), дорубцьовувати, дострочувати, дошивати, зарублювати, зарубцьовувати, застрочувати, зашивати, зшивати, латати, недошивати, перешивати, підшивати, пришивати, прошивати, рубцювати, строчити, штопати

To sew

шити золотом (шовками) — to embroider

це білими нитками шите прик. — that is too thin

【未】

1) 缝, 缝制

3) 刺绣, 绣花

◇ Шити на живу нитку 用大针脚缝上; 转 马虎地, 草率地

[szyty]

дієсл.

szyć

ши́ти

[шити^е]

шийу, шийе^иш

Ши́ти, ши́ю, ши́єш; ший, ши́ймо, ши́йте; ши́ючи

Coudre

Шыць

Sy

Sy

Sy