ШИПІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. шипі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Ракета із шипінням летіла в яр (Григорій Тютюнник);
Хвиля з шипінням торкалася його маленьких ніг (В. Собко);
З кухні долинає тихе шипіння примуса (Ю. Шовкопляс);
Шипіння грамофона, до якого Гайсин ще вчора ставився байдуже, сьогодні видалось йому за гадюче (П. Панч);
Уже в сінях він чує бідкання Царини і .. шипіння брата (М. Стельмах).
-я, с.
Дія за знач. шипіти і звуки, утворювані цією дією.
шипі́ння
[шиеп’ін':а]
-н':а
Hissing, spitting, sputtering; (на сковороді) sizzling
див. звучання; шум
Fräs, fräsande
Visling