ЧЛЕ́ННИЙ, а, е.
1. спец. Те саме, що члени́стий.
Одержано оцінки для величин, які називаються найкращими членними тригонометричними наближеннями класів для різних співвідношень між параметрами (із журн.).
2. лінгв. Який має повну форму.
Прикметники української мови мають повну і коротку (або членну і нечленну) форму (з наук. літ.).
-а, -е.
1) спец. Те саме, що членистий.
2) лінгв. Який має повну форму.
чле́нний
[член:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і