ХАБА́РНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до хаба́рник і хаба́рництво.
Хабарницькі вчинки;
Хабарницькі наміри;
Обкрадання держави відбувається хабарпницькими способами, через контроль більшості посад державної влади і адміністрації непатріотичними і непринциповими людьми (з газ.).
хаба́рницький
[хабарниец'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
-а, -е.
Прикм. до хабарник і хабарництво. Хабарницькі наміри.
Хаба́рницький, -ка, -ке