ТА́БІР, бору, ч.
1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом.
– Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш);
– Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця (І. Франко);
Командир роти Антонович ще довго снував по своєму табору, перевіряючи пости (О. Гончар);
// Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом.
У запорозькому таборі все спало. І ніхто не чув, як підкрався польський загін (О. Довженко);
// Військо, розташоване в такому місці.
Де з'являвся Вишневецький між збройним людом, там робилося весело, табір запалювався його вогнем (Іван Ле);
// перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з'єднань для проходження тренувальних занять.
Останній вечір перед виходом до таборів біля казарми було особливо людно (Л. Смілянський).
2. Цигани, які кочують разом, а також їх стан, обоз.
Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Ю. Яновський);
В циганському таборі тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григір Тютюнник);
* Образно. Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь – і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі – життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір (М. Коцюбинський).
3. Місце тимчасового розташування великої групи людей; група людей, що перебуває в такому місці.
Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (М. Коцюбинський);
Табір у степу. Обід.., коло вогнища – сівальники обідають (А. Головко);
// Літня будівля, загін для худоби поблизу пасовищ, випасів.
– Так де, по-твоєму, краще закладати літній табір для худоби: на Данелевщині чи на Грузькій? – перевів розмову Дорош на господарські справи (Григорій Тютюнник);
Влітку поросят утримують у таборах і вони користуються пасовищем не менше 3–4 годин на день (з наук. літ.).
4. Місце, де перебувають військовополонені, в'язні.
– А що вже на Холодній горі [у Харкові] в таборах робиться – не переказати. Щодня машинами вивозять мерзлих полонених (О. Гончар);
Вони були в подертих брудних шинелях і озброєні чим доведеться – більшість із німецькими гвинтівками в руках – це були наші полонені, яких тільки-но визволили із табору (Григорій Тютюнник).
5. перен. Суспільно-політичне угруповання; течія, напрям.
А наша правда, наш визвольний прапор І наша кров, пролита в грізний час, Іще міцніше згуртували табір Демократичних сил навколо нас (І. Вирган);
// Група людей, що мають однакові погляди, переконання.
Він просто перейшов до українського табору. Його (Антоновича) славнозвісна “Сповідь”, видрукувана в органі українських народників, у петербурзьким місячнику “Основа” (1862,І), стала громадським і національним credo для цієї групи осіб, які одночасно з ним з польсько-шляхетського перейшли до народно-українського табору (з наук. літ.);
Майнуло якесь таємне крило – і розділило людей на два ворожих табори. Чомусь згрудилися легіні і одна половина гостей коло Марусяка, і чомусь друга половина оступила стіл Срібнарчуків (Г. Хоткевич).
6. перен. Група однорідних об'єктів чи підприємств.
Дорога бігла повз табір вітряків, минала цвинтар і пересікала даль біля багаття, що раптом спалахувало серед степу (М. Хвильовий).
(1) Піоне́рський та́бір – оздоровчо-виховний заклад для піонерів і школярів у колишньому СРСР.
Повернулися хлопці до школи З піонерських своїх таборів (І. Муратов);
В нас не було тоді ні гуртків юннатів, ні Палаців піонерів, ні літніх піонерських таборів (Б. Антоненко-Давидович);
(2) Полотня́ний та́бір – те саме, що Полотня́не місте́чко (див. місте́чко²).
Я живу серед густого лісу, В полотнянім таборі – намет (С. Крижанівський);
(3) Польови́й (степови́й, брига́дний і т. ін.) та́бір – місце тимчасового поселення польових бригад на час сезонної роботи.
Надвечір у польовий табір приїхав Прокіп Тетеря.., він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Григорій Тютюнник);
Тут-там розкидані по степу бригадні табори (А. Головко);
Та́бором (ко́шем) стоя́ти (става́ти, розташо́вуватися і т. ін.) / ста́ти (розташува́тися) див. стоя́ти;
(4) Цига́нський та́бір:
а) група родин циган, які кочують разом; місце їх розташування.
– А ти що за один? – помітив турок Івана, – теж, видно, з циганського табору? (М. Коцюбинський);
В циганському таборі – тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григорій Тютюнник);
Дорка йшла з Павлом Гейбом, старшиною .. Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Ю. Яновський);
б) безладне скупчення людей, тварин, возів і т. ін.
Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь – і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі – життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір. Такий крик на вулицях, що себе не чуєш (М. Коцюбинський);
Сонце сяяло, коні іржали, румуни, звільнившись від них, як від тягаря, розкинулись поблизу циганським табором і вже весело варили щось на бездимних вогнищах (О. Гончар).
△ (5) Концентраці́йний та́бір – місце масового ув'язнення військовополонених та засуджених і т. ін.
Наступної осені Кіндрата розкували з кайданів і повезли в концентраційний табір у Домбю (П. Козланюк).
ТА́БІР (місце тимчасового розташування людей; люди, що там перебувають), СТАН, СТАНО́ВИЩЕ, КУРІ́НЬ, КІШ. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... Не спить, по табору ходить... (М. Коцюбинський); Потім табір вкладатиметься спати, хлопці, помивши ноги перед сном, розбіжаться по своїх шатрах (О. Гончар); В ярку огні.., а круг бандитів стан (В. Сосюра); Клопочеться (Улас) за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Панас Мирний); На коші третьої бригади він застав бригадира тракторної і Олексу (С. Добровольський).
ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Нечуй-Левицький); Нове польське військо стало станом коло Збаража (І. Нечуй-Левицький); Він тут зупинявсь на короткий бівак, Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М. Бажан); Козаки вже не вміщалися в Січі і цілими куренями ставали обозом за палісадом (П. Панч); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Т. Шевченко).
-бору, ч.
1) Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. || Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. || Військо, розташоване в такому місці. || перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з'єднань для проходження тренувальних занять. Стати табором.
2) Кілька чи більше родин циган, що кочують разом, а також їхній стан, обоз.
3) Місце тимчасового розташування великої групи людей; група людей, що перебуває в такому місці. || Літня будівля, загін для худоби поблизу пасовищ, випасів. Польовий табір.
4) Місце, де перебувають військовополонені, в'язні. Концентраційний табір.
5) перен. Суспільно-політичне угруповання; течія, напрям. || Група людей, що мають однакові погляди, переконання.
Camp; encampment; амер. (постійний) cantonment
навчальний табір — camp of instruction
концентраційний табір — concentration camp
піонерський табір — pioneer camp
табір біженців — refugee camp
табір миру — camp of peace
циганський табір — camp (party) of gypsies
розташуватися табором — to encamp, to camp, to be encamped
жити в таборі — to camp out
зніматися з табору — to decamp, to break up camp, to strike a camp, to strike the tents
¤ табором стояти -- лагерем стоять
¤ концентраційний табір -- концентрационный лагерь