НАЩА́ДКИ мн. (люди майбутніх поколінь), ПОТО́МКИ, ПОТО́МСТВО збірн., НАСІ́ННЯ збірн., розм.; СИНИ́, ВНУ́КИ (ОНУ́КИ), ПРА́ВНУКИ (перев. з означеннями наші, ваші і т. ін.: уживаючись окремо, ці слова можуть означати просто "нащадки", а виступаючи разом, — різний ступінь віддаленості майбутніх поколінь). Звитяжні години, звитяжні часи. Нам заздрити будуть нащадки (В. Сосюра); Смерть його відгукнулася у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Вдячне потомство, звільнене від фашистських кошмарів, згадає героїв Букрина і Лютежа (Ю. Бедзик); Яке коріння, таке й насіння (прислів'я); Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись (Т. Шевченко); Мудрець, замріяний філософ До дальніх правнуків іде (П. Дорошко).
НАЩА́ДОК (людина стосовно до своїх предків), ПОТО́МОК, ПА́РОСТОК заст., поет., ПА́РОСТЬ (ПА́РОСТ рідше) заст., поет., ВИ́ПЛОДОК зневажл. Дворецький обставив покої багатою обставою, яка личила й подобала нащадкові славного роду князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький); Хай зна потомок дальній мій, З яких ґрунтів виходять парості (В. Бичко); — Славний паросток славного дерева! Паросток дому Гедиминового та Ягеллонового, — сказав патер Вінцентій до молодого Єремії (І. Нечуй-Левицький).
ПОТО́МОК, мка, ч.
1. Людина стосовно своїх предків; нащадок.
В раду зібравшись, козацькі потомки гудуть (П. Куліш);
Просто біля їхніх вікон на Дніпрі стойбище човнів, доглядає їх Танин дідусь, живий потомок запорожця (О. Гончар);
До волості входили люди, що вважали себе потомками одного роду (з навч. літ.).
2. перев. мн. Люди майбутніх поколінь; нащадки.
За в'язнем в'язень одстраждає, Але настане легший час, – І добрим словом спогадає Потомок вільний мертвих нас! (П. Грабовський).
3. розм. Дитина (перев. син), спадкоємець.
– А діти є? – запитав дід .. Кулик випростався: – Якщо правду казати, то більше як у мене потомків ні в кого в Чаплинці нема. Ціла боса команда в хаті (О. Гончар).
потомок сущ.муж.одуш. (5)
ед.им.
колдун домашний, римский епископ, халдей, потомок Балтазара.Пс22.
мн.им.
над головою царь-птица и ястреба, потомки Прометеева терзателяПр4.
Нам неизвестны потомки Романа Михайловича, князя черниговского и брянскогоПр12.
Орлы и ястреба, потомки Прометеевых терзателей.Пут1.
мн.дат.
Что духом все парят к потомкам отдаленнымС10.
на́ши пото́мки — torunlarımız, bizden sonrakiler
У потомка зубы режутся.
kizazi (vi-), mtoto (wa-), mzao (wa-);
mche (mi-), mimba (-) перен.;
пото́мки — dhuria (-), uzao ед.;
пото́мки проро́ка Мухамме́да — usharifu ед.;
пото́мок освобождённого раба́ — mjoli (wa-)
наши потомки - 我们的后代
м.
descendant m
потомок поэта — descendant d'un poète
наши потомки — nos descendants
Rzeczownik
потомок m
potomek m