БОЖЕВІЛЬНО

БОЖЕВІ́ЛЬНО.

Присл. до божеві́льний.

Пріська все божевільно дивилась на неї та тремтіла (Панас Мирний);

Над ратушею даль божевільно високого неба (М. Хвильовий);

Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільно крикнула (О. Донченко);

Коні минули площу і вже мчали божевільно вздовж вулиці (І. Багряний);

Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала .. швидка гірська річка (О. Іваненко).