БО́ВКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. бо́вкати і звуки, утворювані цією дією.
Невгаваюче бовкання дзвона, чад з диму, що розноситься вітром, – сповняють повітря несказанною тривогою (М. Коцюбинський);
Солдат Гордій .. прислухався до жалібного бовкання [дзвонів] (Л. Юхвід);
Незрозуміле бовкання.
-я, с.
Дія за знач. бовкати.