БИСТРООКИЙ

БИСТРОО́КИЙ, а, е, поет.

Який має жваві, бистрі очі.

Вбіг бистроокий, рухливий, наче живе срібло, .. ад'ютант (В. Кучер);

// Який має гострий, меткий зір.

Бистроокий, він зразу підглядів Івася (Панас Мирний);

З-за ряднини .. визирнула жіноча голова, бистроока й молода (І. Багряний);

// у знач. ім. бистроо́кий, кого, ч.; бистроо́ка, кої, ж. Про людину, яка має жваві очі.

Моргне бистроока – готово! Не встоїть ніяка душа (А. Кримський).

ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Загребельний); В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник); Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Остап Вишня); Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри, ..та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки — мирові на очі (В. Бабляк); — Ти, оката, все бачиш, — зауважив Чемериця (Г. Коцюба); Очі (у птаха) видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський).

[bystrookyj]

прикм.

bystrooki

див. гострозорий; жвавий

Sharp-eyed