БЕ́ТА-ЧАСТИ́НКА, и, ж., фіз.
Електрони й позитрони, що їх випромінюють атомні ядра деяких радіоактивних речовин у процесі бета-розпаду.
Альфа-частинка плутонію-239 має учетверо з половиною більшу енергію, ніж бета-частинка цезію-137 (із журн.).
яд. фіз.
beta particle