БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? — крикнув ключник, виведений із терпцю сим безглуздим і безцільним упором (І. Франко); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). — Пор. недоці́льний.
НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ (який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі), НЕРАЦІОНА́ЛЬНИЙ, НЕРОЗУ́МНИЙ підсил., БЕЗГЛУ́ЗДИЙ підсил. Існування дрібних господарств було визнане недоцільним; Нераціональна витрата робочого часу; Нерозумне використання природних багатств; Подальший опір був би вже безглуздим; — Три роки в окопах! ..Така вже війна була безглузда. Їх кайзер гнав на убій, як овець, а нас — цар Микола (А. Головко). — Пор. 1. безглу́здий, безці́льний.
БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не має певної цілі, мети.
Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень [принижень] та безцільної блуканини переробили його (І. Франко);
Мало зігрівало і безцільне тупцювання (В. Козаченко);
// Безглуздий, нісенітний.
Він [спомин] мучить моє сумління грижею, і мені здається, що все дурне, безцільне, жорстоке і погане (І. Франко).
[bezcjrnyj]
прикм.
bezcelowy
-а, -е.
Який не має певної цілі, мети. || Безглуздий, нісенітний.
Aimless, objectless, purposeless; (марний) idle
【形】 无目标的, 无目的的
Бязмэтны
Mållös
Målløs
Målløs