АПЛОМБ (франц. aplomb), чрезмерная, подчёркнутая самоуверенность (в поведении человека, в разговоре, в манере держаться и т. п.).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості). Він і надалі дотримувався думки, що молодий Філіпчук — надто галасливий, що немає в нього скромності й на зламаний шеляг, що та його самовпевненість іноді стає просто блазнівською (Ірина Вільде); Його чисте біляве обличчя.. сяяло безпечністю і самовдоволенням (С. Добровольський); Чиста душею і помислами, товариська людина.. Ні тіні пози, ні крихти самозакоханості чи зазнайства (В. Козаченко). — Пор. зарозумі́лість.
АПЛО́МБ, у, ч.
Самовпевненість у поведінці, розмові.
Лікар, здавалося, забув .. про своє недавнє розгублення і навіть переляк, говорив тепер самовпевнено, з апломбом, з почуттям власної вагомості і невразливості (Ю. Збанацький);
Промовець, витерши хустинкою чоло, почав знову, хоч і без попереднього апломбу (М. Олійник).