ПРОДРОМ

ПРОДРОМ

(греч., от pro - впереди, и dromos - бег). 1) припадки, предшествующие болезни. 2) краткое сочинение, в котором проводится идея, долженствующая появиться в более обширном исследовании. 3) передний фасад храма, а также паперть церкви.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

ПРОДРОМ

1) к.-н. сочинение, изданное отдельно, но служащее введением к другому сочиненно; 2) появление первых признаков заболевания; 3) передняя наружная сторона храма (фасад).

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

ПРОДРОМ

1) передний фасад храма; 2) сочинение, служащее введением к другому сочинению; 3) предвестник, первая стадия болезни; продромальный период - время предвестников наступающей болезни.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

ПРОДРОМ

[гр.prodromes - предтеча] - мед. признак - предвестник болезни.

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.

ПРОДРОМ

греч. prodromos, от pro, прежде, и dromos, бег. а) Введение в некоторые науки. b) Припадки, предшествующие болезни.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

продро́м

(гр. prodromes предтеча) мед. признак - предвестник болезни.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

продром

[< гр. предтеча] – мед. предвестник болезни

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.

продром

а, м. (нем. Prodrom < греч. prodromos предтеча).
мед. Признак — предвестник болезни.
Продромальный — являющийся продромом, относящийся к продрому.
|| Ср. симптом, синдром.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.

ПРОВІ́СНИК (той або те, що своєю появою, поведінкою тощо віщує якісь зміни, події і т. ін.), ПЕРЕДВІ́СНИК, ВІ́СНИК, ВІСТУ́Н, ВІЩУ́Н поет., ПОСЛАНЕ́ЦЬ поет., ПЕ́РША ЛА́СТІВКА розм., ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч.; ПРОРО́К книжн., поет., БЛАГОВІ́СНИК заст., БЛАГОВІСТИ́ТЕЛЬ заст. (перев. про людину); ПРОДРО́М мед. (явище, яке попереджує хворобу). Дрібний дощ, провісник осені, ліниво кропив землю (переклад за ред. О. Варкентін); В очах у Генріха народжувалася пустота. Барон знав, що це перший передвісник шаленства (П. Загребельний); Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби. Весни і миру вісники крилаті... (М. Рильський); Пролунало.. веселе, по-весняному радісне бекання повітряного баранчика, одного з перших вістунів весни (В. Гжицький); Подихнув пустотливий вітрець, той віщун світання (М. Коцюбинський); Олов'яне, важке небо трусило над Львовом сніжинки — перших посланців ранньої зими (Р. Іваничук); Волелюбними гуманними ідеями пройнята.. перша ластівка справді народної української літератури на західних землях України "Русалка Дністровая"(з журналу); Коли, з глухим з'єднавшись гулом, Предтеча бурі, грім гримів, Як часто бранець над аулом Нерушно на горі сидів! (переклад В. Сосюри); Ти (Шевченко) з нами йдеш до сонця сходу, Ти, правди й вольності пророк (М. Рильський); Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів (І. Ле); Тут (у Києві) діяли декабристи, яких Шевченко назвав першими благовістителями свободи (І. Цюпа). — Пор. передві́стя, I. 1. попере́дник.

• ¬ приставка (1): ПРО;
• ∩ корень слова (1): ДР;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): ОМ;

ПРОДРО́М, у, ч., мед.

Провісник хвороби.

Вступ, див. прелімінарний, преамбуля, пролегомена, увертюра