КРЕ́МСАТИ

КРЕ́МСАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Грубо, нерівно розрізувати, рубати. В руках Кіндрата Дорофійовича сокира люто кремсала кору ще влітку зрубаної верби (Логв., Літа.., 1960, 141); * Образно. Пригадав Оленчук, як починалося, як першу ниву свою обробляв із старшим сином, що.. десь тепер на польськім [фронті] шляхту кремсає… (Гончар, II, 1959, 279). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 334.