ШИРОКОКРИ́ЛИЙ

ШИРОКОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має широкий розмах крил. Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав’ється Та орел ширококрилий Небом пронесеться (Рудан., Тв., 1956, 84); Його увагу привернув ключ великих ширококрилих птахів, що летіли під голубим небом (Галан, Гори.., 1956, 233); *Образно. В тяжку хвилину розставання, Здавалось,— весело пили. Ширококрилі сподівання Тобі на’проводи несли (Стар., Поет. тв., 1958, 49). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 460.