ПОВНОГРУ́ДИЙ

ПОВНОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має повні груди. Назад вертають повногруді дівчата (Коцюб., II, 1955, 413); На асфальті біля фонтана хлоп’ята годували сірих повногрудих голубів (Собко, Справа.., 1959, 175). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 685.