ВОЛЬНИЙ

ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. — який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ (ВО́ЛЬНИЙ заст., поет), СВОБІ́ДНИЙ заст., зах.; СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). — Пор. 1. ві́льний.

ВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст.

1. поет. Вільний (у 1 знач.).

Засівай ниву вольною волею, А муруй світлицю словом праведним, Незрадливою яснодумою! (з народної пісні);

І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко);

Дух український, вольний, незагасний, Не подолати силам зла і тьми (Д. Білоус);

Добрий день, мій рідний краю, Вольний, добрий день тобі! (Д. Павличко).

2. іст. Те саме, що ві́льний 3.

Суддя почав товкмачить їм, що вони од того дня вже вольні, не панщанні (І. Нечуй-Левицький);

Він [Осадчий], як старший до підлітків, почав розпікати заспаних солдатів. – Що ж це ви, товариші, порозлягались тут, а вольному нема де й ступити (Б. Антоненко-Давидович).

поет.

див. вільний

див. вільний