НЕЗЛАГОДА

НЕЗГО́ДА (відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між людьми, пов'язаними між собою родинними, товариськими стосунками), НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД, РОЗРА́ДА, РО́ЗЛАД підсил., РО́ЗБРАТ підсил., РОЗЛА́ДДЯ підсил. розм.; НЕПОРОЗУМІ́ННЯ (незгода, суперечка внаслідок взаємного нерозуміння); ТЕРТЯ́ перев. мн. (незгоди, суперечки, що заважають нормальному ходу справ). — Згода, діти, будує, а незгода руйнує, — повчала нас мати (П. Козланюк); Мій приятель болюче переживав тривалу родинну незлагоду (Л. Первомайський); — Знайте, що всякий нелад і чвари починаються по людях від бідностій злиднів (В. Кучер); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); Іван через розлад з батьком.. почував себе недобре (С. Чорнобривець); У ланці панував розбрат, нічого майже не робилося (В. Минко); Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце у Параски стихало (Панас Мирний); У його з мужиками не було сварок ніколи, а коли й були непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Б. Грінченко); Між членами організації виникли тертя. — Пор. 1. ро́збрат.

НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. (відсутність єдності, злагодженості, ладу в діях); РО́ЗЛАД, РІЗНОГОЛО́ССЯ, РІЗНОГОЛО́СИЦЯ рідше (у голосах, звуках, музиці тощо). Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, — все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (І. Волошин); Годинників було багато, різних за формою, з різними маятниками.., і час спотикався в тривозі, хитаючись від упертої незлагоди маятників (О. Довженко); Неузгодженість дій різних відомств; Різнобій в оцінках; Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів (Ю. Бедзик); Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (О. Довженко); Бринить дощів різноголосся, Баском прокочується грім (А. Малишко); Старшокласники відповіли (на привітання) голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (С. Добровольський). — Пор. 2. безла́ддя, неорганізо́ваність.

НЕСПО́КІЙ (відсутність душевного спокою), НЕПОКІ́Й рідше, НЕЗЛА́ГОДА, ХВИЛЮВА́ННЯ підсил., СУМ'ЯТТЯ́ підсил., КАЛАМУ́ТЬ підсил. розм., НЕВПО́КІ́Й заст.; ЗАНЕПОКО́ЄННЯ, О́СТРАХ, ТРИВО́ГА підсил. (у передчутті чогось недоброго, поганого). Чорна ніч таїла в собі дух неспокою, передчуття якоїсь невловимої тривоги (Я. Качура); З душею, повною переживань і непокою, ходив Цзі по шляху (О. Досвітній); Богдан не хотів при Штепі признаватись Степурі у своїх незлагодах душевних та гризотах (О. Гончар); Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (А. Хижняк); Владислав Вікентійович повертався з села до інституту. В душі його — сум'яття, в голові — безладне клуботання думок (І. Волошин); До дніпровських чорториїв славні вершники ідуть, пил бійцям очей не виїв, а на серці каламуть... (С. Голованівський); "Швидко повернетесь?" А в очах і туга, і занепокоєння. Передчувало, мабуть, дитяче серце (Ю. Збанацький); Тодозя почувала якусь тривогу в душі, яку, певно, почувають серни, коли углядять рушницю вловчого, націлену на їх серце (І. Нечуй-Левицький). — Пор. збу́дження, 1. турбо́та.

РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм., РОЗРА́ДА розм., РОЗЛА́ДДЯ розм. (відсутність єдності, узгодження дій, думок, згоди між кимсь); МІЖУСО́БИЦЯ, УСО́БИЦЯ (перев. у феодальному суспільстві). Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі (П. Грабовський); Розказали кобзарі нам Про війни і чвари (Т. Шевченко); (Гелен:) Як дізнаються про те ахейці, що елліна убито без вини, то знову можуть розпочати чвару на довгі роки (Леся Українка); Незгода між.. інтелігенцією Галичини, той фанатизм, з яким ведуться між її партіями свари, не може не пошкодити поступу народу руського у Галичині (М. Драгоманов); Краще солом'яна згода, як золота звада (прислів'я); Під такий розрух у землі руській, на Вкраїні, надвинулась із далеких абийських степів орда татарська (П. Куліш); Головнії два ватажки Половецького народу Розійшлися в своїх планах І зчинили злу незгоду (І. Франко); На захист князів Острозьких примчав (Вишневецький), як на свято. То більше, що з реєстровцями Косинського мав свої незлагоди (І. Ле); У папері було написано, що Зінько баламутний чоловік, що він чинить у громаді всякий нелад, підбурює молодих повставати проти статечних людей і раз у раз бунтує народ (Б. Грінченко); — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас.., Щоб молодечую Згоду зірвать (І. Франко); Збирається в місті за радою рада, Та згоди немає, панує розрада (Леся Українка); А князі про те не дбали, Самі між собою розладдя кували (Панас Мирний); Вже не вугликами-жаринками жевріла міжусобиця-сварка, а багаттям палала (А. Хижняк); Забув Херсонес про минулу лиху годину, ще дужче почав багатіть; і знов у йому, як бувало, усобиці яро киплять, роздирають громадське життя Херсонеса (Дніпрова Чайка).

РОЗХО́ДЖЕННЯ перев. мн. (відсутність згоди, погодженості між ким-небудь внаслідок неоднакових думок, поглядів, інтересів і т. ін.), НЕЗГО́ДА, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДА. Мені ясно: причину розходження думок критиків та читачів письменник повинен шукати насамперед в собі самому, в самій книзі (Ю. Смолич); В 1922 році близько десятої частини всіх постанов бюро ЦК займали питання, пов'язані з різними суперечками та незгодами між українськими і центральними.. органами (з журналу); Іван мовчав, подивляючись то на брата, то на сестру. Ця повна розбіжність думок потішала його (В. Собко); Горпищенко думає.. про свої вічні чабанські незлагоди з дирекцією (О. Гончар).

НЕЗЛА́ГОДА, и, ж.

1. Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між ким-небудь; незгода.

Він міг зовсім одібрати в його [сина] хазяйство і знову почати самому хазяйнувати, .. тоді повстала б у сім'ї сварка та незлагода, а дід Дорош цього не любив (Б. Грінченко);

[Недобитий (підспівує):] Ой ти старий, я молода, Тим між нами незлагода (М. Кропивницький);

Мій приятель болюче переживав тривалу родинну незлагоду (Л. Первомайський).

2. з ким. Відсутність погодженості, порозуміння з ким-небудь, розбіжність у чомусь.

На захист князів Острозьких примчав [Вишневецький], як на свято. То більше, що з реєстровцями Косінського мав свої незлагоди (Іван Ле);

Горпищенко думає .. про свої вічні чабанські незлагоди з дирекцією (О. Гончар).

3. Тривога, хвилювання; неспокій.

– Ой, калино моя, гірка ягода, Чом на серці моїм та незлагода? (І. Манжура);

Богдан не хотів при Штепі признаватись Степурі у своїх незлагодах душевних та гризотах (О. Гончар).

4. Відсутність злагодженості, гармонії в чому-небудь; різнобій.

Маятники заважали один одному відмінністю своїх ритмів, і час спотикався в тривозі, хитаючись від упертої незлагоди маятників (О. Довженко);

Та ж мелодія долинає і з далекого репродуктора, що висить десь в глибині темного лісу. Тільки звуки, долітаючи сюди, запізнюються на якісь секунди. Можливо, ця незлагода і непокоїть граків (І. Волошин).

див. безладдя; сварка

Dissonance, discord, disagreement; dissension

Незла́года, -ди, -ді; -годи, -год

Oenighet, stridighet, tvedräkt

Uenighet, uoverensstemmelse

Uenighed, uoverensstemmelse

Нязгода