ПОВИСТРІ́ЛЮВАТИ і рідко ПОВИСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що.
1. Вистріляти до кінця всі патрони, снаряди і т. ін.
[Кирпа:] Знов Яшка пови-стрелював всі заряди!.. (М. Кропивницький).
2. Стріляючи, знищити всіх або багатьох.
Тухольці своїм камінням повистрілюють їх, мов качок! (І. Франко).
і рідко повистрелювати, -юю, -юєш, док., перех.
1) Вистріляти до кінця всі патрони, снаряди і т. ін.
2) Стріляючи, знищити всіх чи багатьох.
Дієприслівникова форма: повистрілювавши