ШВО, а, с., розм.
Те саме, що шов.
Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (С. Скляренко);
Рязанець теж в селянському одязі .. На щоці у нього свіже шво – слід рани (Яків Баш).
ШОВ (місце з'єднання зшитих кусків тканини, шкіри тощо), ШВО розм., ЗШИ́ВКА розм.; ФАЛЬЦ спец. (місце з'єднання тонких металевих листків). Цехмістер уважно розглянув їх (черевики) зовні і зсередини, придивляючись до кожного шва (З. Тулуб); Бачив Щур голубий вогник, бачив, як заливається шво на залізі (С. Скляренко); Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив вражий син (кравець)! (Панас Мирний).
-а, с.
1) розм. Те саме, що шов.
2) діал.Шиття.
Шво, шва, шву