Значение слова "ПРОВІСНИК" найдено в 20 источниках

ПРОВІСНИК

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Олесь); В історичному романі ти виступаєш суддею минулого, речником сучасного і провісником майбутнього (Ю. Смолич); (Долон:) Пророчице, скажи, чи я верну живий з моєї справи? (Кассандра:) Питай в Гелена, та чи мало ж є у нас у Трої віщунів? (Леся Українка).

ПЕРЕДВІ́СТЯ, ПЕРЕДВІ́СТКА, ПРИЗВІ́СТКА розм., ПРО́ВІСТЬ поет. Ясеневі в грудях зробилось порожньо.. Це було поганим передвістям (Ю. Бедзик); Звістка була остільки раптовою, що здавалася ніби давньою передвісткою (І. Ле); Молодий, усіх я запевняв.., Що осіннє прив'ядання трав і кружляння голубих сніжинок, — Лиш весняних трав передчуття, Тільки провість ясних вод весняних... (М. Рильський). — Пор. 1. прові́сник.

I. ПОПЕРЕ́ДНИК (той, хто своєю діяльністю підготував якісь події, розвиток чогось), ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч. Тоді я найменше думав про їхні (народників) погляди: це були мої попередники, моя рідня, моє джерело ідеалізму! (Є. Сверстюк); Геній находить готовий матеріал до творчості своєї, він уміє брати повними жменями з того, що предтечі, що попередні і сучасні нагромадили, зібрали... (Уляна Кравченко). — Пор. 1. прові́сник.

ПРОВІ́СНИК (той або те, що своєю появою, поведінкою тощо віщує якісь зміни, події і т. ін.), ПЕРЕДВІ́СНИК, ВІ́СНИК, ВІСТУ́Н, ВІЩУ́Н поет., ПОСЛАНЕ́ЦЬ поет., ПЕ́РША ЛА́СТІВКА розм., ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч.; ПРОРО́К книжн., поет., БЛАГОВІ́СНИК заст., БЛАГОВІСТИ́ТЕЛЬ заст. (перев. про людину); ПРОДРО́М мед. (явище, яке попереджує хворобу). Дрібний дощ, провісник осені, ліниво кропив землю (переклад за ред. О. Варкентін); В очах у Генріха народжувалася пустота. Барон знав, що це перший передвісник шаленства (П. Загребельний); Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби. Весни і миру вісники крилаті... (М. Рильський); Пролунало.. веселе, по-весняному радісне бекання повітряного баранчика, одного з перших вістунів весни (В. Гжицький); Подихнув пустотливий вітрець, той віщун світання (М. Коцюбинський); Олов'яне, важке небо трусило над Львовом сніжинки — перших посланців ранньої зими (Р. Іваничук); Волелюбними гуманними ідеями пройнята.. перша ластівка справді народної української літератури на західних землях України "Русалка Дністровая"(з журналу); Коли, з глухим з'єднавшись гулом, Предтеча бурі, грім гримів, Як часто бранець над аулом Нерушно на горі сидів! (переклад В. Сосюри); Ти (Шевченко) з нами йдеш до сонця сходу, Ти, правди й вольності пророк (М. Рильський); Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів (І. Ле); Тут (у Києві) діяли декабристи, яких Шевченко назвав першими благовістителями свободи (І. Цюпа). — Пор. передві́стя, I. 1. попере́дник.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПРОВІ́СНИК, а, ч.

1. заст. Те саме, що віщу́н 1.

– Я ні чуткам вже не вірю, що ніби він [батько] має вернутись. Ні в віщуваннях не тішусь, яким довіряється мати, Безліч провісників різних скликаючи в нашу оселю (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Кожен хотів бути провісником, і кожен хотів бути в середині кола (П. Панч).

2. чого, перен., уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що-небудь і бореться за його здійснення.

Народ звик слухати кобзарів, цих провісників правди (Іван Ле);

Поет глибокої філософської думки, великого революційного пафосу і справжньої людяності, Леся Українка була одним з провісників свободи і братерства народів (з навч. літ.).

3. чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. віщує які-небудь зміни в природі (про рослини, тварин, явища природи тощо).

Ми відчули дихання весни по перших провісниках її – пролісках (з газ.);

В природі існує чимало тварин, а також і рослин – провісників змін погоди (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Вони [літаки] пролітали високо в небі на захід, мов провісники сонця, лише однією своєю появою сповіщаючи, що іде жадана воля! (І. Цюпа);

// перен. Перша ознака, прикмета, яка провіщає можливість настання чого-небудь; переддень.

Провісник економічного зростання.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) заст. Те саме, що віщун 1).

2) чого, перен., уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що-небудь і бореться за його здійснення; глашатай.

3) чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. віщує які-небудь зміни в природі (про рослини, тварин, явища природи тощо). || перен. Перша ознака, прикмета, яка провіщає можливість настання чого-небудь; переддень.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 заст. Те саме, що віщун 1).
2》 чого, перен. , уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що-небудь і бореться за його здійснення; глашатай.
3》 чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. віщує які-небудь зміни в природі (про рослини, тварин, явища природи тощо).
|| перен. Перша ознака, прикмета, яка провіщає можливість настання чого-небудь; переддень.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.предвестник

найдено в "Словнику синонімів Полюги"

(той а. те, що своєю появою повідомляє про прихід чогось нового) предвісник, вістун, посланець, рел.: предтеча, благовісник, благовіститель, пророк// перша ластівка.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 预言者, 预吿者, 预报者; 预兆, 征兆, 先声

2) 公告者, 宣布人

найдено в "Українсько-російському словнику"

1) предсказатель; предвестник; провозвестник; предвозвестник 2) провозвестник; перен. глашатай

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

віщун, оракул; (правди) оповісник, вісник, а. герольд; (змін) П. ПРИКМЕТА; п! ПРОПОВІДНИК.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. ангел; оповісник

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Forerunner, herald; foreteller, predictor; sibyl