МУРАШНИК

МУРА́ШНИК, а, ч.

1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя і т. ін., що є надземною частиною житла мурашок.

Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (О. Гончар);

Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок – чекай дощу (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Г. Коцюба).

2. перен. Про велику кількість людей.

Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Н. Кобринська);

Коло ґанку і на подвір'ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (І. Микитенко);

// Про місце, де перебуває велика кількість людей.

Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Л. Дмитерко).

МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Донченко); На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто, і нині треба було все те звідти дістати (М. Коцюбинський); На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить, мов комашня в комашнику, як його хтось розгорне та зрунтує купу (І. Нечуй-Левицький).

[murasznyk]

ч.

mrowisko

【阳】

1) 蚁垤, 蚂蚁窝

3) 转 蠕动的一群人

Anthill; formicary

Myrebo, myretue

Myrstack

Maurbol