ЗГЛЯД

МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Вода світила на Дороша лагідністю, виколисувала милість до всього живого (Григорій Тютюнник); Не слід би закладати руки та ждати з неба благодаті (І. Франко); (Рябина:) Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм (І. Франко); (Кембль:) Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка); Слава ж тобі, ченче, твоїй благостині (Словник Б. Грінченка); "Польний гетьман.. радить вам віддати замок на капітуляцію.. Реченець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері" (М. Старицький).

НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). Ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди, перевіряють, чи не кривдять тут вихованців (О. Гончар); Скотина, котра за зиму не передохла від голоду, бродила по степах без пригляду (М. Кропивницький); Пили (бідні шляхтичі) з срібних хазяйських келехів, але під пильним доглядом челядників (З. Тулуб); — Еге-ге, ваша правда: воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка); О. Василеві почала докучати безперестанна опіка над його особою (М. Коцюбинський). — Пор. 1. до́гляд.

ПО́ГЛЯД (спрямування зору на когось, щось), О́КО (О́ЧІ), ЗГЛЯД розм., ПО́ЗІР діал., ПО́ЗИРК діал., ВЗІР (УЗІ́Р) діал. В тім його погляді за похмурою байдужістю світилася іскра великої цікавості (І. Багряний); Панське око товар тучить, — недурно сказано (Марко Вовчок); Очі його упали на бабу Оришку, що сиділа на полу (Панас Мирний); Лежить (мати) — не застогне; Гасне світ у згляді... (переклад П. Грабовського); Коли її втомлений погляд, пронизуючи далечінь над містом, черкнув мій позір, мене покинула втома (О. Досвітній); В церкві.. панував виразний дух замкненої спільноти: цікаві позирки на чужинку,.. витрішки, смішки, перемовляння (О. Забужко); Мисль зразу в темний світ ся розбігала, блудив без цілі по хатині взір (І. Франко).

згляд:

— погляд [39]

— погляд, догляд, контроль [27]

— погляд; контроль, догляд [48]

— міркування; без згляду: невважаючи на; згляди: уважність, прихильність; у тім згляді, зглядом — щодо [IV]

— огляд; прихильність; під певним зглядом: з певного погляду [V]

— в тім згляді: щодо того; зглядом: з певного погляду [VI]

— Під зглядом: відносно [29]

— Згляд

— Згляд < польськ. wzgląd пояснений словами «огляд, прихильність» (484). Таке пояснення не тлумачить як слід контексту: «Він почув, що се для нього такий згляд, і сейчас порівнювався з бричкою» (402). Слово «огляд» тут абсолютно ні при чому. Польське wzgląd, яке лежить в основі Франкового згляду, значить: 1) увага; 2) точка зору, погляд; 3) (лише в множині) прихильність. Як бачимо, і «прихильність» тут не на місці з уваги на однину. Контекст вимагає слова «увага». Якщо читач, сприйнявши серйозно пояснення редакції, захоче його застосувати до форми зглядом: «Цікавість її зглядом нинішних виборів мальовалася лише в очах» (169), то зовсім розгубиться. Пояснення дозволяє йому замінити зглядом словами «оглядом», «прихильністю». В результаті такої, цілком логічної, субституції контекст стане справжньою загадкою. Справа в тому, що Франкове зглядом не є іменником, а українізованим польським прийменником względem — відносно. В даному, однак, контексті його слід пояснювати інакше: цікавість зглядом кого, чого—зацікавлення ким, чим. Тоді контекст стане ясним і зрозумілим. [MО,V]

— згляд (217) (wzgląd) [MО,III]