ФІА́КР, а, ч.
Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета.
– То вже хіба ти, коханий Павлусю, проведеш Настусю додому, бо в нас у Києві не Париж і не Рим: фіакрів нема (І. Нечуй-Левицький);
Іноді ляскала підкова об підкову, фіакр підскакував на вибоїнах, і Семен, гнівно покрикуючи, ляскав віжками (Г. Хоткевич);
Фіакри гуркотіли, піднімаючи за собою хмари куряви (І. Франко).
Легкий 1- або 2-кінний екіпаж зі складаним кузовом; призначений для перевезення 1-4 пасажирів; використовувався від XIX ст.
-а, ч.
Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета.
[fiakr]
ч.
fiakier
Фіа́кр:
— легкий найманий екіпаж [51]