КРЕПДЕШИ́Н

КРЕПДЕШИ́Н, у, ч. Тонка густа шовкова тканина. І збираються подружки До знайомого двора В легких платтях з крепдешину (Мал., Звенигора, 1959, 178); Ідуть дівчата, може й на музики, Бо в крепдешин убрались не дарма (Мур., Повість.., 1948, 57). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 335.