ТРО́ХА, присл., діал.
Трохи.
Вона обернулася і, взявши за плече Петруся, що тулився до неї, посунула, його трохи наперед себе (І. Франко);
Волоські Стебни [село] були троха ніби світліші – бо вони до сонця більше (Г. Хоткевич);
На підмогу до нас Ви забились, панове, неблизько. Бійка буде лиха; Відпочиньте ж троха (П. Грабовський);
Кажуть, що колись-то колись, за царя Гороха, як людей було троха, .. блукав наш предкопращур [предок] козак Савлук по горах (Марко Вовчок).
Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский.2011.
присл., діал.
Трохи.
II трох`а••
Троха лиш (лишень) ; Троха чи ... — а) навряд; б) ледве, ледь.
див. мало