СОКРОВЕ́ННИЙ

СОКРОВЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Те саме, що запові́тний 1. Гловацькому хотілося б зазирнути не в мішок і не в скриню, а в душі цих людей, зрозуміти їх сокровенні думи (Жур., До них іде.., 1952, 80). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 441.