БАГАТОЗВУ́ЧНО.
Присл. до багатозву́чний.
Поступово традиційні застиглі пейзажні метафори й епітети у письменника динамізуються, починають звучати більш складно й багатозвучно (з наук. літ.);
Симфонія звучала мажорно, багатозвучно (з газ.).