МОНОКУЛЬТУ́РНИЙ

МОНОКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до монокультури. Капіталістичні монополії не дають цим [слаборозвиненим] країнам всебічно розвивати свою економіку, примушують до монокультурного її розвитку (Рад. Укр., 13.ХІ 1954, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 796.