СТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що.
Прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину і т. ін.
Стібати ковдру;
// рідко. Прокладати стібки; шити.
Сіла [Оксана] край віконця і давай би то шити .. Не схватиться.., що узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Г. Квітка-Основ'яненко).
ШИ́ТИ (скріплювати, з'єднувати ниткою), СТІБА́ТИ (СТЬОБА́ТИ) розм.; СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила (княгиня). І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла (Оксана) край віконця і давай би то шити.. узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Г. Квітка-Основ'яненко); Заклавши шитво під голку, стала (Олена) строчити (А. Головко).
-аю, -аєш, недок., перех.
Прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину і т. ін. Стібати ковдру. || рідко. Прокладати стібки; шити.
Дієприслівникова форма: стібавши, стібаючи
стегатьДеепричастная форма: стегав, стегая
див. стьобати
Хвастаць