БЕЗГОНОРА́РНО.
Присл. до безгонора́рний.
Основна праця Шопенгауера була надрукована безгонорарно 1819 року (з наук. літ.);
Я готовий допомагати й альманаху безгонорарно (із журн.);
Зацікавленість іноземців нами досить пристойна. Я вже підписував дві чи три угоди з американцями про дозвіл використання наших пісень на радіо безкоштовно, безгонорарно (з газ.).
Безгонора́рно
Безгонорарно ← безгонорарн(ий)
Ознака дії, пов'язана з ознакою, названою прикметником безгонорарний.
Ніби й не стояли осторонь, та ніколи не відчували власної затребуваності суспільством, заради якого, власне, й працювали безустанно й безгонорарно (ЛУ, 35/07, с. 3).