ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні.
Фіксувати хвору кінцівку.
2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.
Доконечна передумова для формування письменника: вміння спостерігати і точно фіксувати спостережене (М. Рильський);
Усе фіксує наша увага: чужинські яскраві кольори, чужий, ворожий зміст, чужу мову (Іван Ле);
Мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око, як знайомі подихи життя (Ю. Яновський);
Батько [І. Карпенка-Карого] .. фіксував у своєму мозку все, що цікавого траплялося йому чути від батька свого, селян тощо (з наук. літ.);
// Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо.
Можна свідомо не вдаватися до багатьох можливостей кіно в тих випадках, коли воно, уподібнюючись друкові, фіксує на плівці театральну п'єсу (О. Довженко);
Менше, ніж іншим жанрам, пощастило на виставці портрету. Він часто невиразний, банальний або просто фіксує натуру, не піднімаючись до узагальнення, не розкриваючи характеру (з наук. літ.).
3. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо).
– Я – жінка. І мені прикро, коли фіксують увагу на моїй фізичній ваді (А. Головко);
Я притьмом зняв з плеча рушницю й присів, тихо спускаючи пальцем запобіжника на бойовий удар. Мої мисливські очі, що звикли самі фіксувати на полюванні кожну дрібницю, не помилились (Б. Антоненко-Давидович).
4. Записувати, реєструвати.
З оповідань Київського літопису, які головним чином констатують факти, фіксують події, постає картина напруженого, сповненого суперечностей життя феодальної Русі незадовго перед страшною катастрофою – татарською навалою XIII ст. (з навч. літ.);
Сучасна техніка створила такі прилади, які можуть фіксувати радіоактивний розпад одного окремого атома (з наук.-попул. літ.).
5. Визначати, встановлювати що-небудь.
Командир ждав обчислень штурмана, який, нахилившись над пеленгатором, вимірював кути і фіксував секундоміром час проходження “Кайманом” різних точок, позначених ним на карті (М. Трублаїні);
Він [геолокатор] дозволяє фіксувати глибину водоймища й умови залягання порід та руд на глибині (з наук.-попул. літ.);
Остаточна редакція Статуту була, безперечно, результатом певної боротьби між панами-магнатами та шляхтою й фіксувала ту суму прав і привілеїв, які здобула собі шляхетська верства (з наук. літ.).
6. фот. Обробляти фіксажем.
Зображення на плівці й на фотопапері обов'язково треба фіксувати (з наук.-попул. літ.).
7. мист. Покривати фіксативом.
Фіксувати малюнок (портрет).
8. фізл. Те саме, що засво́ювати 3.
Він [люпин] має властивість фіксувати азот атмосфери, перетворювати його у ґрунті на легкорозчинні сполуки (з наук.-попул. літ.);
У процесі фотосинтезу рослини фіксують вуглекислоту – її вуглець перетворюється на вуглець органічних сполук. Це основа життя на Землі (з наук.-попул. літ.).
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти (уписа́ти), внести́ (унести́), занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме (Бова) свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).
ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Донченко); Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно (М. Рильський); Головне було — зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю, нарізали болти, міцно пригвинчували гайки (М. Трублаїні); Фіксувати хвору кінцівку.
ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок.: запам'ято́вувати, зафіксо́вувати, фіксува́ти, затя́млювати, закарбо́вувати, карбува́ти, нотува́ти, заното́вувати, заміча́ти. Дівчинка росла вразлива і мрійна і твердо, на все життя запам'ятала материні казки (З. Тулуб); Пам'ять його встигала зафіксувати все найцінніше, що міг дати молодому співакові цей.. візит (І. Ле); — Номер машини треба було замітити (С. Журахович). — Пор. пам'ята́ти.
ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ на комучому (спрямовувати, звертати — думки, увагу, інтереси на щось одне), КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СПИНЯ́ТИ, ФІКСУВА́ТИ. — Док.: зосере́дити, сконцентрува́ти, спини́ти. Регіна.. щораз більше зосереджувала на його особі свої думки й почування (І. Франко); Концентрувати сили і увагу вчених на найбільш важливих і перспективних напрямках науково-технічного прогресу; Здавалося б, що це зовсім не така уже значна подія, щоб на ній фіксувати увагу суспільства (В. Еллан). — Пор. 2. спрямо́вувати.
-ую, -уєш, недок., перех.
1) Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку.
2) Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо. || Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо.
3) Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо).
4) Записувати, реєструвати.
5) Визначати, встановлювати що-небудь.
6) фот. Обробляти фіксажем.
7) мист. Покривати фіксативом.
8) фізіол. Те саме, що засвоювати 3).
【未】
1) 记下, 记录下来
2) 集中(注意力等)
2) 摄 (使) 定影
To fix
фіксувати увагу — to concentrate (to fix) the attention (on, upon)
Записувати, записати, позаписувати, зосереджувати, зосередити, позосереджувати
Фіксува́ти, -ксу́ю, -ксу́єш