ХИБКИЙ

ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве (дівчинка) і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); — Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався (Сашко) з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).

НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й рідше, ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ підсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища (П. Тичина); Іван Франко своїм гострим словом карає, б'є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (П. Тичина); (Кассандра:) Він (Долон) такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри, до кітари він удався, до весняних пісень... (Леся Українка); (Явдоха:) І ви, діду, його недолюблюєте? (Кирило:) Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий — і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний); Крізь відчинені двері голос Мирона: "..Ми повинні закликати до порядку.. Рипнюка, нам не потрібен такий безхребетний секретар..." (М. Зарудний). — Пор. 1. непості́йний.

I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев'яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); — Ну як? Сідай, — провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. — Пор. 1. нестійки́й.

ХИБКИ́Й, а́, е́.

1. Який хитається, хисткий, хиткий.

– Вже ясний місяць зійшов, – каже [Катря] .. та й ступила на вербову віть... Зійшла, як на хибку кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб (Марко Вовчок);

Хибкий човен нагнувсь під вагою його [Іванового] тіла й викинув Соломію (М. Коцюбинський);

Плинь, моя пісне, як хвиля хибка́я, – Вона не питає, куди вона плине (Леся Українка);

Хатинки з хибкими галерейками ліпилися вздовж балок з напівпересохлими струмками посередині (З. Тулуб);

// Який швидко змінюється; мінливий.

Паморочилось йому в голові, бо ж під ногами перекочувалися й дзюркотіли по землі хибкі місячні плями (О. Ільченко);

// Переривчастий, тремтливий (про звуки, голос).

Загув високий важкий бас; ще один голос, ніжний, хибкий, .. влився в гурт (Дніпрова Чайка).

2. перен. Позбавлений міцної основи; ненадійний.

Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Леся Українка);

// Нестійкий за своїми поглядами, переконаннями, вчинками; зрадливий.

[Явдоха:] І ви, діду, його не долюблюєте? [Кирило:] Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий – і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний).

3. розм. Те саме, що гнучки́й 1.

– Ближче я дивлюся – сидить під яблунею молодиця: .. руками у стан хибкий узялася, очі поночі блищать блискучі; слухає, що мій зять говорить, і сміється (Марко Вовчок).

див. гнучкий; хиткий

див. хиткий

Ustabil, ustadig, ustø; vaklende

Instabil, ostadig; vacklande

Хибки́й, -ка́, -ке́

Ustabil, ustadig