ЧВАЛОМ

ЧВА́ЛОМ і діал. ЧВАЛЕ́М, присл.

Дуже швидким бігом; навскач.

Задерши хвіст і зігнувши голову, вона [корова] чвалом пустилася на город Панаса (М. Коцюбинський);

Хлопці, чуючи ріку вже близько, Закричали і побігли чвалом (І. Франко);

Він стрибнув у сідло і з місця погнав коня чвалом (П. Панч);

Застояний жеребець чвалом влітає в нові вулиці (М. Стельмах);

Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника [Морозенка] і чвалом привезли до козацького табору у Луб'янки (з легенди);

Біжить кінь чвалем (Сл. Б. Грінченка).

ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм. — Кінь скаче вчвал, що сили є, щодуху (Леся Українка); Застояний жеребець чвалом влітає в нові вулиці (М. Стельмах); Вскач промчали два ескадрони донських козаків (С. Добровольський); Коник з місця взяв ускач (І. Микитенко); Не оглянувся Павло. Пустив коня навскач (І. Кириленко); Встиг лише кинути: — Що? — і навскоки до міста (П. Панч); Посміхнувся, втішений прекрасними кіньми і гарячими верхівцями, що кар'єром гнали своїх коней (Ю. Яновський); Кінь захропів, скачучи галопом (І. Ле); Шкапійчина, наче що вкусило її, кинулась, сіпнула й пішла скоком (Панас Мирний); Він тільки дужче пригнувся до гриви.. і скочки влетів конем у ворота (А. Головко); Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут); Він б'є конячину, щоб наддати ходу, але конячина тільки занепокоєно озирається назад.., проте скачки не пускається (Є. Гуцало).

[czwałom]

присл.

cwałem

див. галопом; жваво; швидко

Чва́лом, чвале́м, присл.