БЕНЗИЛЦЕЛЮЛО́ЗА, и, ж., хім.
Простий ефір целюлози та бензилового спирту, який отримують взаємодією лужної целюлози з хлористим бензилом.
Бензилцелюлоза застосовується в основному для виготовлення кабелів (з наук.-техн. літ.).