ПРОТИЧКА, КИ,

Протичка, ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Гол. Од. 66. Щух. І. 300, 276. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою. Мир. ХРВ. 224. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 485.