ТОНКОПА́ЛИЙ, а, е.
Який має тонкі пальці.
Митрофан зціпив тонкопалі кулаки й аж затрясся. – Іч, гріховодник, – знову не витримав і реготнув баламутно Когут (Микита Чернявський).
-а, -е.