ПРИСТОСО́ВУВАТИ (робити когось, щось відповідним певним вимогам, потребам тощо), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, АДАПТУВА́ТИ (організм, органи чуття); АКЛІМАТИЗУВА́ТИ (рослини, тварин); ПРИКЛАДА́ТИ (знаходячи відповідність до когось, чогось, порівнюючи з кимсь, чимсь). — Док.: пристосува́ти, призвича́їти (призви́чити рідко), припасува́ти, адаптува́ти, акліматизува́ти, прикла́сти. — Може, неправильно шукати і пристосовувати потрави для організму, може навпаки — організм тварини треба пристосувати до першої-ліпшої потрави (Ю. Смолич); Ходив (Захар) би за ними (рослинами), прищеплював би їм нові звички, призвичаював би до суворіших кліматичних умов, збагачував би ними флору північної країни! (І. Ле); Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (М. Коцюбинський); Садоводи України не раз пробували акліматизувати айву (з журналу); — Знання ті й щербатої копійки не варті, якщо ви не вмієте прикладати їх до живого діла (Ю. Шовкопляс).
-ую, -уєш, док. і недок., перех.
1) біол. Пристосовувати організм, органи чуття до умов існування, до оточення.
2) перен. Пристосувати (пристосовувати) кого-, що-небудь до чого-небудь нового, незвичного.
3) перен. Використовувати що-небудь у зміненому, спрощеному і т. ін. вигляді, варіанті.
АДАПТУВАТИ – АДОПТУВАТИ
Адаптувати, -ую, -уєш, недок. і док. Пристосовувати; полегшувати: адаптувати органи чуття, адаптувати текст для вивчення. Пох.: адаптація, адаптивний, адаптуватися.
Адоптувати, недок. і док. Усиновляти: адоптувати хлопчика. Пох.: адоптація, адоптивний, адоптований, адоптуватися.
[adaptuwaty]
дієсл.
adaptować
АДАПТУВА́ТИ див. адапто́вувати.
Достосовувати, достосувати, застосовувати, застосувати, позастосовувати, пристосовувати, пристосувати, попристосовувати.
Адаптаваць
Adaptera
Adaptere
To adapt