ПОГРИ́ЗТИСЯ

ПОГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. погри́зся, лася, лося; док. 1. Покусати один одного (про тварин). 2. перен., розм. Посваритися, посперечатися з ким-небудь, один з одним. Цілий місяць воловодились, поки таки не погризлися [Настя з Параскою] навсправжки, — щось з півроку одна до одної не ходили (Мирний, IV, 1955, 94); Снився Ложці препоганий сон: погризлись вони буцімто з паном Купою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 257). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 723.