Волга впадает в Каспийское море. | Весной бесчисленные ручьи струятся по склонам гор, впадая в горные реки.
нет св.
Трус легко впадает в панику. | Нужно продолжать работать, а не впадать в уныние. |
св.Никто не двигался, все словно впали в оцепенение.
Когда температура поднималась, больная впадала в забытье.
Зачем тебе все эти машинки, в детство впадаешь? |
св.Дед наш совсем в детство впал.
Всякий, кто перечил ему в чём-либо, тут же впадал в немилость.
Предыдущий докладчик впал в крайность, утверждая, что исследования не дали никаких результатов.
Тебе не кажется, что ты впадаешь в противоречие? |
св.Излагал свои мысли он очень невнятно, постоянно путался, впадал в противоречия.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.
Див. БЕДНОСТЬ.
Упадати (падати), упасти в дитинство; дитинитися, здитинитися (дитиніти, здитиніти); на дитячий розум зійти (перейти); розум вистарити.
Помилятися, помилитися. || Дивись, щоб не помиливсь, а після не журивсь. Номис.
Упадати, упасти в забуття; забуватися, забутися. || Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття... Стельмах.
Перебирати, перебрати (іноді переступати, переступити) міру; переходити, перейти [через] міру (через край); упадати, упасти в крайність (в крайнощі); доходити, дійти до крайнощів. || Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами. Старицький.
За[в]мирати, за[в]мерти (обмирати, обмерти); западати, запасти в летаргію. || Привели до неї одну нашу-таки бабу, стару-престарезну, що недавно обмирала і на тім світі була. ЗОЮР.
Упадати, упасти у відчай (в розпач, у розпуку); удаватися, удатися у відчай (у розпуку, у розпач); (зрідка, тільки недокон.) розпачувати. || Не раз впадав у зневіру, у відчай... Гончар. Ти кажеш, гріх клясти й розпачувати. Українка.
Допускатися, допуститися (припускатися, припуститися) суперечності.
Упадати, упасти в хлоп'ячі пустощі (дурощі); пустувати; дуріти; витворяти (витинати); штукарити; фіглі строїти. || Не дурій: тобі не шістнадцятий. Барвінок. Таке було іноді витворює. Сл. Гр.
Удаватися, удатися (укидатися, укинутися) у тугу; тужити, затужити; світом нудити. || Не вдавайся в тугу, — каже Назар. Вовчок. Гнат нудив світом. Коцюбинський.
Удаватися, удатися (укидатися, укинутися) в смуток (в жур[б]у); сумувати, засумувати; засмучуватися; засмутитися; журитися; зажуритися. || Ти чого, сестрице, плачеш. Ти чого вдалася в смуток? Тимченко, перекл. «Калевали». Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губернію. Квітка.
Знепритомніти; запасти у непритомність (у нетяму); утратити пам'ять (свідомість, притомність). || Більше лейтенант Фаберне не чув нічого. Він знепритомнів. Владко. Остап не спав, а лише часом, на кілька хвилин западав у нетяму. Коцюбинський. Здавалося, що він ось-ось втратить притомність. Дольд-Михайлик.
Підпасти під неласку; потрапити (попасти, упасти) у неласку (в немилість); відпасти ласки; зазнати неласки. || Що ж, як ти батькової ласки одпадеш, а той, може, одцурається. Вовчок.
Очі в нього (йому) запали, позападали. || І очі позападали, і бліда, моч памороззю припала!.. Старицький.
глаза впали - 眼睛塌进去
щёки впали - 两颊陷进去了
впадать в нищету - 沦于贫穷
впадать в отчаяние - 陷于绝望
впадать в ошибку - 犯错误
впадать в противоречие - 陷入矛盾
впадать в немилость - 失宠
впада́ть в отча́яние — ye'se düşmek
впада́ть в па́нику — paniğe kapılmak
впада́ть в противоре́чия — tezatlara düşmek