ПРОВЧИТЕЛЮВА́ТИ

ПРОВЧИТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Вчителювати якийсь час. Юрій Юрійович Голуб провчителював понад тридцять років, але кожен новий урок був для нього джерелом творчості (Донч., V, 1957, 224); Тридцять п’ять років провчителювали вони у моєму селі Миколаївці (С. Ол., З книги життя, 1968, 70); Не провчителював він і року, як почалася війна (Цюпа, Краяни, 1971, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 146.