Значение слова "ПОЛУЧИТИ" найдено в 5 источниках

ПОЛУЧИТИ

ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.

ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Влучити в ціль.

Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звіра] (Сл. Б. Грінченка).

I получ`ити

див. получати.

II пол`учити

-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм.

Влучити в ціль.

I получ`итидив. получати.
II пол`учити
-чу, -чиш, док. , перех. і неперех. , розм.
Влучити в ціль.

полу́чити дієслово доконаного виду поцілити розм. получи́ти дієслово доконаного виду поєднати діал.

получи́ти об'єднати, поєднати (ст)