ХЛЕПОТІТИ, ПОЧУ, ТИШ,

Хлепотіти, почу, тиш, гл. Плескать, вплескиваться. Хлепоти…. зоветься місце, де ріка где вузшим коритом, а хвилі єї підскакують і хлепотять. Вх. Пч. II. 25. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 400.