У́ГРОФІ́НСЬКИЙ

У́ГРО-ФІ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до у́гро-фі́нни. На півночі і північному сході вони [венеди] потім стикалися з окремими угро-фінськими племенами — предками естонців, фіннів, карелів, мордви, марі та інших народів (Іст. СРСР, І, 1957, 23). У́гро-фі́нські мо́ви — група мов, споріднених з самодійськими мовами, разом з якими вони утворюють уральську сім’ю мов; фінно-угорські мови. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 381.