СКРЕКОТА́ННЯ

СКРЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією. Несподіване різке скрекотання немов розбудило їх (Донч., V, 1957, 476). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 314.