НЕЗЛА́ГІДНИЙ (який погано уживається з іншими людьми), НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, НЕВЖИ́ТОЧНИЙ розм.; ВАЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й (про людину та її вдачу — з яким важко порозумітися, знайти спільну мову). Рябов теж почував себе не зовсім добре.. Прогулянка Мічуріна гнітила його, як примха незлагідної старої людини (О. Довженко); Відлюдькуватому, невживчивому Сагайді взагалі важко було когось вподобати (О. Гончар); Жалійка, невжиточна жінка, дорікає Гаврилові, що переполовинив мішечок зерна (К. Гордієнко); (Енн:) Люба моя, у вас дуже важкий характер (В. Собко); (Він:) А мені потрібна співчутливість, жалісливість до моєї творчості! (Вона:) Яка ти трудна людина (О. Довженко).
НЕЗЛА́ГІДНИЙ, а, е.
Який важко уживається з іншими людьми.
Прогулянка .. гнітила його, як примха незлагідної старої людини (О. Довженко).
-а, -е.
Який важко уживається з іншими людьми.
див. непокірний
Незла́гідний, -на, -не